Музичний керівник ЗДО № 16 "Калинонька" Зеніч Тетяна Василівна

30.04.2024

21.03.2024

Сьогодні важко уявити дитину від трьох років без якогось цифрового девайсу. Зараз змалечку швидко розбираються, як все працює: планшети, телефони, ноутбуки. Все майже на інтуїтивному рівні. Цифрова трансформація (діджиталізація) для музичних керівників ЗДО – це не просто нове віяння часу, а необхідність і пошук нового сенсу організації виховання.

15.03.2024

Мабуть не існує народу, для якого прихід весни не був би святом. Адже весна – це відродження природи, початок нового життя.. Цілий тиждень тривали в Україні гуляння, змагання на спритність, звучали пісні, жарти та сміх. Люди дякували сонцю за тепло, славили його, пекли млинці — круглі, рум'яні, які дуже нагадували сонячний диск.
До млинців готували сир, сметану, додавали мед, пекли медові пиріжки та візерункові пряники. Саме з цим і зустрічали довгоочікуване свято. Настав час і нам зустріти красуню Масляну!

16.01.2024

Продовжуємо знайомство з Іскорками суперсил. Сьогодні Іскорки не тільки показували свої суперсили, а й знайомили з музичними інструментами та навчали діток грати.

26.10.2023

13.12.2023

Плекаємо любов до україни.

Пізнавально – розважальна розвага для дітей про українську танцювальну культуру

«У ритмі України»

07.12.2023

Разом з дітьми створили унікальний ляльковий театр, щоб розвивати 16 необхідних навичок у дошкільнят. Грати в театр легко та весело, адже всі необхідні матеріали можна завантажити та роздрукувати.

05.12.2023

Плекаємо любов до україни.

Знайомство з українськими музичними інструментами

01.12.2023

Поспішайте діточки все приготувати,

Бо вже пора вечорниці всім нам починати.

Ось наліпим вареників – біленьких, смачненьких

Та й запросим до нас в гості хлопчиків гарненьких,

Щоби вони разом з нами дружно працювали,

Андріївські вечорниці піснею стрічали

09.11.2023

Музичний інструмент, який завжди при собі

Як найліпше стимулювати когнітивну діяльність і розвиток дитини? Відповідь — через тіло, через рух. У цьому музиканти погодилися ще на початку ХХ століття. Відтоді у музично-педагогічну практику ввійшла техніка звучних жестів, або body percussion (з англ. — тілесна перкусія). Звучні жести, або body percussion, — це ритмічна гра, де звук видобувають із власного тіла. Базові звучні жести — це плескання в долоні, ляскання по стегнах, грудях тощо, притупування, клацання пальцями. Такі форми ритмічного супроводу є у фольклорі всіх народів світу. Ритм — своєрідний спільний знаменник у музиці різних культур.

Вихованці ЗДО теж опановують цю техніку і спробували відтворити її на осіньому святі. Хоча це тільки початок, та малята із задоволенням старанно відтворили музику "мовою тіла".

20.10.2023

Ми свято нині присвятили знайомій змалку нам країні —
                   Багатій, щедрій і гостинній смачній країні Україні!
                   Тут ми живемо і зростаєм, і мрії втілюєм свої.
                   Нема ріднішого куточка, немає кращої землі

04.10.2023

"Як козачата борщ варили"

У кожному з нас тече кров наших предків - вільних і незалежних козаків. Саме дух козацтва покоління за поколінням виховує у наших дітей патріотизм, національну свідомість, почуття гордості. Сили, козацької міці, здоров я та непереможності тобі, козаче!

А маленькі козачата ось так святкували День козацтва і наварили смачного українського борщу!

12.09.2023

Адаптація дитини: важливі «так» і «ні» в роботі музкерівника

Допомогти новачкам адаптуватися до дитячого садка — завдання «із зірочкою». Увесь педагогічний колектив працює над цим. Музичний керівник взаємодіє з дітьми лише під час музичних занять і створює комфортне середовище тільки у визначений час. Але його знання доцільно спрямувати й на допомогу колегам. За допомогою музики, її впливу на емоції можна досягти бажаного ефекту не лише на музичних заняттях, а й у групі, під час прогулянок, денного сну тощо.

Чого не варто робити

Як не парадоксально, не варто приділяти новачкам надто багато уваги. На музичних заняттях дитина самовиражається. Для того щоб сформувати в неї такі навички, потрібен час. Тож спочатку даємо дитині змогу поспостерігати за тим, що відбувається на занятті. Не залучаємо її до активної діяльності, поки не побачимо, що вона готова й хоче пограти разом з усіма. Зазвичай це проявляється в її поведінці.Використовуємо лише м՚які прийоми: жест, погляд, лагідне запитання, запрошення тощо. Уникаємо тиску, не вмовляємо.

На чому зосереджуємось

Під час взаємодії з дитиною-новачком орієнтуємося на її емоційний стан. Цікавимось, який у неї настрій, не поспішаємо, чекаємо її відповіді. Підтримуємо позитивний емоційний відгук на те, що відбувається. «Ведемо» дитину за музикою: «музика спочатку теж сумувала разом із нами, а тепер запрошує пограти».

Не намагаймося нав’язати позитивне мислення у разі, якщо відповідь дитини містить маркери негативу.

Відволікаємо дитину. Використовуємо рухливі ігри та вправи. Пропонуємо дітям імітувати рухи. Музично-ритмічні імітаційні рухи допоможуть:

зняти м՚язове напруження;
активізувати творчу уяву;
розвивати дрібну моторику;
розвивати навички ігрового перетворення;
поліпшити настрій;
налагодити позитивний контакт для спільної діяльності.

Запропонуйте дітям перетворитися на мешканців зоопарку. Нехай кожен обере тварину до вподоби, а потім під музику покаже, як ця тварина рухається. Для веселощів дітям можна пропонувати музику різних темпів і характерів. Наприклад, зображати рухи великих тварин, як-от: слона чи жирафа під дуже швидку музику; та невеликих тварин, як-от: рибки чи хом’ячка — під повільну музику.

Зранку дітей у групі зустрічає Пес Патрон, який відволікає їхню увагу від розставання з батьками. Рухлива гра з песиком створює гарний настрій, активізує мовлення.
Ігровий персонаж допомогає, якщо дитина напружена, уникає тактильного контакту з однолітками чи педагогом. Також іграшка рятує ситуацію, коли увага дитини розсіяна, вона не слухає дорослого, не сприймає інформацію.

Дивуємо та надихаємо новачків яскравими атрибутами.

Діти люблять грати у веселі, галасливі ігри, доганяти одне одного, ховатися. Використовуємо музичний супровід для рухливих ігор. Розвиваємо емоційне сприймання музики.

Музика потрібна дитині, як повітря, як материнські обійми. В ідеалі, вона може супроводжувати дитину протягом усього дня: лагідно пробуджувати, піднімати на зарядку, запрошувати до таночка або пісні, навіювати добрі почуття, спонукати до роздумів і, врешті-решт, заколисувати.

І нехай адаптація новачків у цьому навчальному році мине легко й стане успішним стартом для майбутніх музичних звершень!

Наша професія – дарувати дітям радість!

«Душа дитини – це душа чуйного музиканта. У ній туго натягнуті струни, і якщо ви зумієте доторкнутися до них – задзвенить чарівна музика. І не лише в переносному, а й у прямому значенні. Дитинство неможливе без музики, без казки, без гри»

В Сухомлинський

Лунає чудовий, веселий сміх дитинства. До просторої музичної зали заходять ті, кому ми, педагоги, щодня даруємо радість. Зазвучали перші акорди і оченята усіх малят засяяли радістю. І ось за мить діти під бадьорий веселий марш крокують у світ прекрасного. Музичні заняття у дошкільному закладі завжди були і лишаються найулюбленішими для малюків. На них дошкільники танцюють, співають, граються, вчаться слухати і розуміти музику, грають на дитячих музичних інструментах, відчувають себе маленькими артистами. Наповнюючи заняття дивовижними музичними історіями та різноманітними образними асоціаціями музичний керівник спроможний перетворити їх на незабутню подорож у таємничий світ музики.

У загальний потік радісних настроїв і незабутніх емоцій дитинства свої особливі відчуття і переживання вносять свята та розваги. Свято – це радість спілкування, радість розкріпачення і самовираження, радість творчості й співтворчості, радість взаємодії і взаємозбагачення. Воно завжди очікуване, бажане, радісна подія, що привертає увагу дитини широкими можливостями самореалізації в різних видах діяльності. Творчий підхід педагогів до проведення занять, свят та розваг – це завжди гарантія успіху в активізації творчих здібностей дітей, розкритті їхнього емоційного потенціалу, збагаченні світогляду.

Залучення малюків до видів мистецтв з дитинства дає змогу органічно виконувати одну з провідних цілей – формування у дітей уміння творити прекрасне у повсякденному житті, а через нього вирішувати завдання всебічного розвитку дитини. Задля цього дитинство має бути «організоване за законами краси» (Б. Неменський)

13.01.2022

    ТРАДИЦІЇ СВЯТ МАЛАНКИ ТА ВАСИЛЯ

    За старим стилем у ніч з 13 на 14 січня українці зустрічали Новий рік. Вечір напередодні називали Щедрим або Багатим. Кутя вважалася основною обрядовою стравою, її обов’язково ставили на покуть
    перед образами, де стояв дідух. При цьому говорили:

    – Собі кутя на покуть, а узвар на базар.

    Цікавий звичай, коли батько ховався у кінці столу за пирогами, а мати питала в дітей чи бачать вони його? Діти відповідали, що ні. Тоді батько говорив:

    – Дай Боже, щоб і на той рік так не бачили!

    Це означало, щоб такий достаток і добробут був і на наступний рік.

    Обов’язково 13 січня пекли особливий обрядовий хліб з житнього борошна – книш або пшеничного корочун (паляниця з медом). Останній був поширений на Поліссі та Західній Україні.

    Дівчата на Маланки щедрували лише попід вікнами, чоловіки – у хаті.

    Традиція колядування і щедрування полягала в тому, що групи тільки чоловіків чи парубків заходили в кожен селянський двір, піснями славили господарів, бажали їм здоров’я, добробуту, за що
    отримували певну винагороду. При цьому дівчата могли лише щедрувати і тільки на Маланки, але в хату впускали лише чоловіків, дівчата ж щедрували під вікнами або у дворі.

    Також на Маланки існували календарні обходи за участю масок «Коза» та «Маланка». Вони мали свій обрядовий сценарій, пісенний і музичний репертуар, територію побутування. Маска «Коза» була
    пов’язана з язичницькими часами, нею вшановували тварин. А обряд водіння кози був ритуальним дійством. Тут зливалися, спів, магія, музика, танці. У костюм кози – вивернутий кожух, одягався
    парубок, у руках носив вирізане з дерева примітивне опудало тварини, голова якої мала нижню рухому щелепу. Дуже часто з козою ходив «кіт» – людина, яка носила міх для подарунків. У ритуальному
    обході виступали також «дід», «баба», «єврей», «циган», «лікар», «козак», «гончарі», «юристи».

    У кожній хаті розігрували виставу, обіцяючи господарям щастя і добробуту. У наш час цей обряд і саме театралізоване дійство не збереглося.

    Ранок 14 січня, або ж Святого Василя, був логічним продовженням карнавальних обходів на Маланки. Ряджені сходилися на умовному місці в селі, на перехресті доріг. Тут збиралися вже всі – і
    чоловіки і жінки, від малого до великого. У центрі були музики й парубки, на відстані – дівчата. Люди починали танцювати, це був своєрідний сільських схід.

    На Василя важливу роль відігравали прикмети. На Полтавщині спостерігали за хмарами. Якщо вони з півночі – врожай на озимину, з півдня – на ярину.

    Також на Василя ворожили дівчата. На Полтавщині хлопці й дівчата опівночі сходилися до річки Ворскла, де розкладали вогонь і робили ополонку. Тримаючи у зубах довгу комишинку, усі одночасно
    занурювали її у воду, а потім у багаття. У кого раніше загориться той першим одружиться.

    14 січня зранку посівали. Робили це хлопчики 7 – 14 років, вони ходили по хатах з торбинками чи рукавицями.

    Символічний засів з побажаннями здійснюють лише житом або пшеницею.

29.06.2021

18.05.2021 р.

Плекаємо любов до української культурної традиції.

День вишиванки – свято, покликане сприяти єдності й процвітанню українського народу. Відзначається в третій четвер травня. У 2021 році День вишиванки припадає на 20 травня.

Українська вишиванка, нарівні з українською писанкою, є одним із яскравих символів української культури. До того, ж одягаючи вишиту сорочку, демонструємо не тільки її красу й унікальність, але й засвідчуємо свою приналежність до віковічної

Любі "Калинчата" завітайте до каналу "З любов*ю до дітей", послухайте гарні та мелодійні пісні про вишиванку.